Лише вдруге наша країна
відзначала День українського добровольця. Він десь губиться серед інших дат і
свят, а дарма. Цей пам’ятний і визначальний день має бути серед найголовніших
державних дат. Саме завдяки добровольцям у 2014 році була зупинена навала так
званого «руського міра», саме завдяки їм була зупинена окупація українських
земель, а на Запоріжжі не з’явилися найманці-«ополченці».
Згадаймо, що у 2014 році, після
втечі екс-президента Януковича, у розібраному стані опинилися силові структури
– міліція, армія, СБУ. Величезна кількість офіцерів – ті, кого держава вчила, утримувала,
платила зарплату, надавала пільги – зрадили її. Це не відбулося водночас, адже й
до того Росією фінансувалися певні структури і чиновники, а через ЗМІ
формувалася ненависть до України, підігрівалися зрадницькі настрої. Але навіть
у проросійському Криму цього виявилося недостатньо. Нашим колишнім «братам» довелося
завозити зелених чоловічків, які захопили Верховну Раду АРК, звезли туди депутатів
та у закритому режимі без відеофіксації провели засідання. По ТБ було
повідомлено, що 61 депутат (зі 100) проголосував за проведення кримського
референдуму. Згодом депутат Сумуліді, який значився у протоколі проголосувавшим
«за», заявив, що він взагалі не був присутнім на засіданні, і у парламенті
автономії не було кворуму. Втім, правда була глибоко захована, а фальшивка дала
можливість використати ситуацію, розпалену істерію та «зелених чоловічків» для
анексії Криму Росією.
Українська держава не могла
захистити себе, а російському керівництву, напевно здалося, що те ж саме можна проробити
зі Сходом України. Донбас заполонили автобуси з завезеними мітингуючими,
тітушками і «ополченцями» сумнівного соціального статусу. «Шахтарі» і «трактористи»
з різних околиць Росії самі ж вихвалялися у соцмережах своїми відео, мовляв, «бйом
хохлов!». А російський диктатор не моргнувши оком заявляв світові, що «Іх там
нєт», і широко відкривав кордони для перевезення в Україну озброєння,
боєприпасів, військовослужбовців, фінансування терористів.
І нічого не могла протиставити
цьому українська держава! У час найбільш складного протистояння, коли можливо «на
ниточці» трималася незалежність нашої країни, єдиним захистом України стали
добровольці.
Відомо, що14 березня того року
перші п’ятсот добровольців прибули на полігон під Києвом для формування
добровольчого батальйону. Згодом була оголошена часткова мобілізація, а до військкоматів
пішли добровольці з усіх куточків країни. І вони зупинили навалу!
День добровольця – це одночасно і свято,
і день пам’яті. Ми згадуємо і пам’ятаємо українських патріотів, які добровільно
визвалися боронити країну. У міському Будинку культури відбулися заходи, організовані
спільно міським відділом культури, об’єднанням воїнів АТО, Хортицьким полком та
волонтерською організацією «Таврійські скіфи», на які запросили студентів
технікуму, ліцею, учнів шкіл.
Тут згадали перших добровольців з Токмака. Серед них – Юрій Хижняк, Володимир
Братіщенко, Сергій Ліра. Пом’янули й тих бійців з Токмаччини, що поклади своє
життя за Україну: Павло Левчук, Олександр Шелепаєв, Максим Шумак,
Ігор Гребінець, Вадим Гончарук.
Учасники антитерористичної операції на Донбасі розповіли про свої фронтові
життя. Зокрема про враження, коли вперше побачили, як ворожі війська б’ють з мінометів
не по позиціях Збройних Сил України, а ближче – по приватному сектору, що
знаходиться під їхнім же контролем, без
всякого сенсу і логіки, просто так...
Учасник АТО Віталій Видиш, який служив ще у Радянській Армії, з жалем
констатував, що у російських солдатів та офіцерів, які воюють на Донбасі проти
України, ні честі, ні совісті не залишилося. Атовці навели численні приклади,
як обіцяні для евакуації «зелені коридори» підло обстрілювалися
російсько-терористичними військами. Інший прилад: коли ростерористи запросили
можливості в аеропорту забрати своїх вбитих та поранених, бійці ЗСУ допустили їх,
і хоч тримали в прицілах – не вбивали. Натомість, ті, забираючи своїх,
заміновували будівлю…
Всі як один атовці висловили вдячність волонтерам, завдяки яким так само у
2014-15 роках вдалося налагодити підтримку наших бійців на передовій. А
насамкінець продемонстрували учням та студентам виставку зразків зброї, якою
захищали українську землю.
Віталій Голод,
спеціально для «Токмацьких вістей».
Немає коментарів:
Дописати коментар