Привітання Юлії Тимошенко з Новим роком та Різдвом Христовим

Дорогі мої!
Закінчується 2016-й рік. Ще один дуже непростий, болісний і тривожний рік для України.
Були в цьому році і скандальні електронні декларації держчиновників, і корупція та лицемірство влади та політиків, і очікування на безвізовий режим. Рік несправедливості і відчаю. Рік нових сподівань та надії. Як і зазвичай…
Утім, були й приємні, хороші, добрі новини. Як, наприклад, тріумф нашої прекрасної Джамали на «Євробаченні», справжній спортивний подвиг українських паралімпійців в Ріо-де-Жанейро, новий літак від КБ «Антонов»… Були також і буденні-щоденні, непомітні героїчні дні та вчинки наших доблесних воїнів на Сході…
І знаєте, що я ще помітила? Усі проблеми та негаразди країни якимось чином пов’язані з діями політиків, депутатів, міністрів та чиновників. А успіхи, удачі та позитив – з простими, звичайними, щирими і справжніми громадянами нашої країни.
У цьому біда наша і наша надія. Біда – бо правлять країною люди, яким вона, по суті, чужа. А надія – у тому, що саме прості, звичайні і прекрасні українці неодмінно визначатимуть її майбутнє. Ті люди, які і повинні вирішувати самостійно свою долю, долю нашої країни!
Це – наші солдати, наше військо, наші волонтери, наші громадяни, які щиро і беззавітно люблять Україну. Не показово, не на публіку, не на камери телебачення, а просто так. Серцем, душею і помислами…
І якщо у нас є такі люди, якщо таких у нас більшість, то все одно – рано чи пізно, сьогодні чи завтра – все у нас буде добре! Я переконана в цьому! Я знаю і вірю в це! І прошу вас також вірити й сподіватися на добро.
Хоч, буває, і не хочеться, хоч і зневірилися, хоч і набридло… Віра й сподівання – це та енергія, яка торує прийдешній день! Вірте, будь-ласка, дуже Вас прошу…
Віра – це сила наша, наша воля і свобода!
Зберіться в родинному колі за святковим столом з друзями, з рідними, з близькими. Обійміться, побажайте добра один одному, побажайте наснаги, завзяття, сили і волі… Для себе, для країни…
Хай буде мир в Україні! Хай буде успіх у нас у всіх. Просимо, віримо, сподіваємося!
З Новим роком, дорогі мої!
Зі світлим Різдвом Христовим!
Хай все буде добре!
З повагою і вірою в найкраще,
Юлія Тимошенко, лідер «Батьківщини»

Привітання з Новим Роком і Різдвом Христовим від фракції Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» в Запорізькій облраді

Розпочалися Новорічні ранки 2017 в дошкільних навчальних закладах Токмака

ДНЗ "Вербиченька"

ДНЗ "Калинка"

ДНЗ "Кузнечик"

Афганістан – кривава сторінка історії

25 грудня 1979 року на численні звернення уряду Афганістану керівництво СРСР прийняло рішення про надання ДРА військової допомоги.

О 15-й годині за московським часом радянські війська перейшли радянсько-афганський кордон через понтонний міст у районі узбецького міста Термеза. Одночасно літаками війсково-транспортної авіації за короткий термін було перекинуто особовий склад і бойову техніку 103-ї  Вітебської повітряно-десантної дивізії під командуванням генерал-майора І. Рябченка на аеродроми Кабула і Баграма. Ця повітряна операція була однією з найбільших з часів Великої Вітчизняної війни для Збройних Сил СРСР.
26 грудня кордон у районі туркменського міста Кушки перетнула 5-та мотострілецька дивізія генерал-майора Ю. Шаталіна. Наступного дня підрозділи 103-ї  повітряно-десантної дивізії і сили КДБ встановили контроль над важливими стратегічними об'єктами в Кабулі.
До середини січня 1980 року на територію Афганістану ввійшли три дивізії, одна бригада, два окремих полки і ще кілька армійських частин та авіаційних підрозділів. Головні завдання — стабілізувати ситуацію в цій країні й захистити від агресивних дій бойових збройних формувань з території Пакистану та Ірану, створюючи умови для охорони південних кордонів Радянського Союзу.
Так почалася для радянського народу тривала, жорстока війна, яка спричинила біль і страждання людям різних націй і віросповідань, забрала і покалічила тисячі життів військовослужбовців і цивільного населення, підірвала економіку і авторитет колись могутньої держави.
25 грудня 2016 року – 37-а річниця введення Обмеженого контингенту радянських військ в Афганістан.
У цей знаковий день ветерани афганської війни вшановують пам'ять загиблих друзів, зустрічаються у святих місцях і згадують війну, яку довелося пережити.

Тож у цей день  у Токмаці біля пам`ятника воїнам – афганцям зібралися ті, хто пам`ятає цю страшну дату:  воїни – афганці, родичі загиблих в цій майже десятирічній війні, громадськість. Ведучий мітингу – реквієму В. Шаповал відмітив в своїй промові героїзм воїнів і їх великий патріотизм. Виступаючі на заході – І. Котелевський, В. Лалабєков, О. Шпагін, І. Мащенко, В. Вітер бажали присутнім здоров`я і головного – миру в нашій державі, якого всі так жадають. Трикратним гучним залпом і хвилиною мовчання вшанували загиблих хлопців з токмацької землі і… з дерев налякані злетіли голуби – рівно 11 птахів, рівно стільки ж – 11 пам`ятних дошок з іменами загиблих героїв вмонтовано в монумент. Я не думаю, що це збіг обставин.

Відкриття головної Новорічної ялинки в Токмаці

23 грудня 2016 р. на центральній площі міста відбулося відкриття головної Новорічної ялинки. На площі зібралося чимало людей. На початку заходу до присутніх звернувся представник влади міста зі словами привітання. Потім ведучі свята О. Санець та В. Шаповал провели з дорослими та дітьми цікаві конкурси – розваги, які дуже весело приймалися присутніми. Було так цікаво, що зібрання і не помітило, як на площі з`явився Дід Мороз разом з красунею Снігуронькою, які в свою чергу привітали всіх з наступаючим Новим 2017 роком. Після загального хороводу навколо ялинки, яка в цьому році було не дуже гарно прикрашена,  присутніх було запрошено до будівлі міського Будинку культури, з якого в цей день зникло новорічне привітання російською мовою. В теплому фойе МБК зачекалися на відвідувачів місцеві майстри народно – ужиткового мистецтва зі своїми Новорічними виробами. Тут собі можна було вибрати подарунок на любий смак за доступною ціною.

Гостинно відчинилися двері до Великої зали і… свято продовжилось…