неділя, 25 грудня 2016 р.

Афганістан – кривава сторінка історії



25 грудня 1979 року на численні звернення уряду Афганістану керівництво СРСР прийняло рішення про надання ДРА військової допомоги.
О 15-й годині за московським часом радянські війська перейшли радянсько-афганський кордон через понтонний міст у районі узбецького міста Термеза. Одночасно літаками війсково-транспортної авіації за короткий термін було перекинуто особовий склад і бойову техніку 103-ї  Вітебської повітряно-десантної дивізії під командуванням генерал-майора І. Рябченка на аеродроми Кабула і Баграма. Ця повітряна операція була однією з найбільших з часів Великої Вітчизняної війни для Збройних Сил СРСР.
26 грудня кордон у районі туркменського міста Кушки перетнула 5-та мотострілецька дивізія генерал-майора Ю. Шаталіна. Наступного дня підрозділи 103-ї  повітряно-десантної дивізії і сили КДБ встановили контроль над важливими стратегічними об'єктами в Кабулі.
До середини січня 1980 року на територію Афганістану ввійшли три дивізії, одна бригада, два окремих полки і ще кілька армійських частин та авіаційних підрозділів. Головні завдання — стабілізувати ситуацію в цій країні й захистити від агресивних дій бойових збройних формувань з території Пакистану та Ірану, створюючи умови для охорони південних кордонів Радянського Союзу.
Так почалася для радянського народу тривала, жорстока війна, яка спричинила біль і страждання людям різних націй і віросповідань, забрала і покалічила тисячі життів військовослужбовців і цивільного населення, підірвала економіку і авторитет колись могутньої держави.
25 грудня 2016 року – 37-а річниця введення Обмеженого контингенту радянських військ в Афганістан.
У цей знаковий день ветерани афганської війни вшановують пам'ять загиблих друзів, зустрічаються у святих місцях і згадують війну, яку довелося пережити.
Тож у цей день  у Токмаці біля пам`ятника воїнам – афганцям зібралися ті, хто пам`ятає цю страшну дату:  воїни – афганці, родичі загиблих в цій майже десятирічній війні, громадськість. Ведучий мітингу – реквієму В. Шаповал відмітив в своїй промові героїзм воїнів і їх великий патріотизм. Виступаючі на заході – І. Котелевський, В. Лалабєков, О. Шпагін, І. Мащенко, В. Вітер бажали присутнім здоров`я і головного – миру в нашій державі, якого всі так жадають. Трикратним гучним залпом і хвилиною мовчання вшанували загиблих хлопців з токмацької землі і… з дерев налякані злетіли голуби – рівно 11 птахів, рівно стільки ж – 11 пам`ятних дошок з іменами загиблих героїв вмонтовано в монумент. Я не думаю, що це збіг обставин.




















Немає коментарів:

Дописати коментар