Токмачани увічнять пам’ять земляків - жертв Голодної балки

Науково-редакційна група проекту «Місця пам’яті Української революції» продовжує свої засідання у різних населених пунктах області. Чергове відбулося в с. Новопрокопівка Токмацького району та було присвячено вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років і більшовицького терору. Завідуюча сільською бібліотекою Ірина Горбачова зібрала спогади про ті страшні події. Місцеві жительки Людмила Кіпка та Ніна Вольвач розповіли, що за переказами старожилів восени 1932 року загони НКВС вигнали з Новопрокопівки та навколишніх сіл – Ільченкового, Очеретовуватого, Солодкої Балки, Вербового - сотні людей, які не бажали коритися колгоспному рабству. Їх примусово виселили у віддалену місцевість, що звалася Кривою або Вовчою балкою. «Ворогів народу» залишили без теплого одягу, продуктів та житла помирати в морозному степу. Лише завдяки допомозі небайдужих земляків, які крадькома несли до яру шматок хліба, небагатьом вдалося вижити. Проте вже навесні 1933 року їх відправили на каторжні роботи до Донбасу. Повернутися додому після багатьох років поневірянь та страждань вдалося одиницям. З того часу балка стала зватися «Голодною». Члени групи побували у балці. На жаль, жодних слідів поховань не збереглося. За кілька місяців на високому пагорбі збираються встановити пам’ятний хрест.  Згадка про жертв сталінізму також з’явиться у сквері біля сільського храму, де розмістять брилу з іменами загиблих. Наступною зупинкою дослідників стало кладовище у с. Солодка Балка. У грудні 1920 року, у розпал повстанського руху проти хлібозаготівель, червоні карателі розстріляли вісьмох селян, які не хотіли віддавати останні запаси зерна. Багато років могилу дбайливо доглядали односельчани, а після падіння радянської влади з американського міста Пристоль дали знати про себе родичі загиблого Андрія Мартиненка. Вони знайшли імена інших хліборобів та встановили пам’ятник.

За матеріалами департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ЗОДА