Багаторічна боротьба
українського народу з олігархатом за землю вступила в завершальну фазу. В
попередні роки і до сьогоднішнього дня влада була неперебірливою в цій битві
«без правил»: масове рейдерство, немислимі за масштабами побори за право
оренди, ліквідація підтримки фермерства, знищення навіть мізерних податкових
пільг для селян, примусове укрупнення громад, а по суті – силове виселення
людей з обжитих місць і навіть фізичне знищення дрібних власників земельних
наділів, які заважають латифундистам консолідувати землю у великі масиви – стали
сьогодні нормою.
Мета цієї великомасштабної і руйнівної
операції очевидна і зрозуміла: якомога швидше і за безцінь відібрати у народу
останнє, що в нього ще залишилося – рідну землю!
Інформаційно: Україна володіє 9 відсотками від всіх світових
запасів чорноземів та 30 відсотками – від європейських.
Вже в травні цього року влада
ініціювала прийняття нищівного для подальшої долі України Закону щодо обігу земель
сільськогосподарського призначення. Мова в ньому буде йти про торгівлю
останнім і найціннішим ресурсом, що залишається поки що у власності нашого
народу – найродючішими у світі українськими чорноземами!
Партія «ВО «Батьківщина»
виступає категорично проти бездумного розбазарювання головного нашого
стратегічного багатства, яким є земля, адже згідно ст.ст.13-14 Конституції
України «земля … є об’єктом права власності українського народу … основним
національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави».
Задля практичної реалізації
конституційних норм щодо захисту української землі «ВО «Батьківщина»
розпочала процес ініціювання Всеукраїнського референдуму щодо
продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Відповідно
до вкрай недосконалого, але чинного Закону України «Про всеукраїнський
референдум», 19 квітня було проведено збори громадян України щодо проведення
всеукраїнського референдуму з вищезазначеного питання, в яких взяли участь більше
2 300 осіб. Був присутній представник ЦВК. На зборах були вирішені такі
питання:
·
затверджено склад ініціативної групи зі збору підписів
(10 062 особи);
Список членів ініціативної групи з проведення
всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах
громадян України (м. Токмак і Токмацький район): Сіденко Віталій Іванович,
Гарбуз Тамара Вікторівна, Пащенко Анатолій Леонідович, Балаклеєць Віктор
Миколайович, Дранікова Лідія Миколаївна, Халамівський Віктор Йосипович,
Нанівський Роман Романович, Легкоступ Людмила Миколаївна, Сенько Микола
Васильович, Лапенко Тетяна Григорівна, Площадний Олег Володимирович, Катречко
Сергій Дмитрович, Доля Петро Петрович, Матвієнко Олег Олексійович, Яйло Дмитро
Анатолійович, Кіпка Юрій Іванович, Левковський Олександр Валерійович, Гроздєв
Ілля Дем’янович, Зубов Сергій Володимирович, Юредюк Геннадій Володимирович,
Чумак Сергій Вікторович.
·
затверджено точне формулювання питання референдуму;
·
обрано уповноваженого ініціативної групи.
На жаль, нинішня влада
вирішила діяти методами Януковича, і через кишеньковий Окружний
Адміністративний суд м.Києва заборонила Центральній виборчій комісії приймати
рішення про реєстрацію ініціативної групи з проведення всеукраїнського
референдуму, фактично заборонивши українцям висловити владним латифундистам
свою думку з цього приводу. Саме тому ми вирішили провести Всенародний референдум з
цього питання шляхом письмового опитування десятків мільйонів українців.
Водночас олігархічна влада
сьогодні, замість забезпечення охорони землі від бездумного розбазарювання, намагається
вкласти у свідомість українців злочинну тезу про те, що тільки масовий розпродаж
земель сільськогосподарського призначення призведе до економічного зростання і
в подальшому – економічного розквіту України. Зрозуміло, для чого це
робиться. Адже ключові діячі нинішньої влади, включно з Президентом Порошенком,
незаконно розпоряджаються сотнями тисяч гектарів, які вони мріють спочатку оформити
у власність за безцінь, а потім цілком можливо перепродати транснаціональним
агрохолдингам вже по світовим цінам. За схемою емфітевзису та іншими
корупційними схемами аграрною мафією вже сьогодні непрозоро використовується
близько 4 млн. га земель.
Інформаційно: Вартість української сільськогосподарської
землі оцінюється експертами у 3,5 трлн. євро. Це дорівнює сумарному ВВП нашої
держави за 40 років.
Нижче наведено інформацію про
вартість одного гектару земель сільськогосподарського призначення в країнах Європи.
Принагідно зазначимо, що якість, а значить родючість, і врешті-решт – ринкова вартість українських земель, має бути значно вищою за
землі в тій самій Німеччині, Великобританії чи Австрії. Пригадаймо, як окупанти
під час другої світової війни вивозили ешелонами наші чорноземи за кордон.
Вартість 1 га землі
с/г призначення:
Швейцарія 70,0
тис. дол.
Голландія 63,7 тис. дол.
Австрія 42,0
тис. дол.
Ірландія 39,3
тис. дол.
Великобританія 31,4
тис. дол.
Німеччина 32,3
тис. дол.
Польща
10,3
тис. дол.
Зрозуміло, що задля таких
захмарних прибутків олігархи, які фактично і є нинішньою владою, підуть на
будь-які злочини.
Залишається відкритим інше,
не менш важливе питання – що робити тим людям, які з
абсолютно об’єктивних причин хотіли б продати свою землю? Наприклад,
власники паїв похилого віку, які вже неспроможні працювати на землі і не мають
спадкоємців, або з відчаю безгрошів’я чи з інших причин готові продавати свої
наділи. До таких випадків частково відносяться і власники паїв, що отримали їх
у спадок, але проживають у містах і не збираються займатися
сільськогосподарською діяльністю тощо.
Ми з розумінням відносимося
до позиції таких громадян і маємо відповідь на це питання, а саме: «Батьківщина»
пропонує викупляти паї у цих людей, але за двох умов: виключно за ринковими
цінами і виключно державою. Про це йдеться в Проекті Закону № 5476, поданому
до Верховної Ради Ю.Тимошенко.
В подальшому законопроектом № 5476
пропонується викуплену державою землю передавати у довготермінову оренду
успішним фермерам, або тим, хто хоче організовувати свою малу сімейну ферму для
подальшого виробництва овочів, фруктів, ягід, м’яса, молока тощо.
Насправді, це ключова мета політики, яку пропонує
«ВО «Батьківщина» на селі: розвиток, а не знищення, як зараз, сімейного
фермерства! А разом з ним – і розвиток, а не знищення села!
Ці господарства, які раніше
називалися підсобними, а нині особистими селянськими, по суті і годують 45-ти мільйонне
населення нашої країни, виробляючи близько 80% молока, 90% овочів, фруктів та
картоплі, більше половини м’яса та яєць. Сама наша історія і сьогоденна
практика підказує єдино вірний шлях: сімейне фермерство!
А світовий досвід ще більш
переконливий: на планеті 2,5 млрд. га сільськогосподарських земель. Їх
обробляють 570 млн. фермерських господарств, з яких 90% – сімейні ферми.
Розділимо ці цифри і отримаємо 5 гектарів на одну сімейну ферму. Де тут
латифундії, чи агрохолдинги!? І ці люди годують 7 млрд. мешканців Землі!
Треба вчитися розумно торгувати
хлібом, а не землею! І такої думки дотримуються не менше 70% наших
співвітчизників. В Україні ресурс для розвитку сімейного фермерства, порівняно
з іншими аграрними державами, просто величезний:
Наявність фермерських господарств:
Італія 1,6
млн.
Іспанія 989
тис.
Греція 723
тис.
Угорщина 577
тис.
Польща (!) 2,6 млн.
Україна
лише
(!) 39,4 тис.
Чому «ВО «Батьківщина»
обстоює саме викуп землі державою? Тому що земля – це не тільки цінний
матеріальний ресурс, але ще й територія суверенної країни, а територією
країни не торгують!
Інформаційно: 72% всієї території України складають землі
сільськогосподарського призначення.
Серед багатьох найбільш
успішних країн світу частка державної власності на землю сягає більше ніж 50%,
а саме:
Відсоток землі у власності держави:
в Канаді 91,2%
в Ізраїлі 81%
у Франції 60%
в
Україні 30%
В першу чергу, земля – це
засіб виробництва сільськогосподарської продукції, яку дав нашому народу
Господь Бог. За даними ООН 795 млн. осіб у світі голодують. Це кожна дев’ята
людина. І ситуація з року в рік погіршується. Голод – найстрашніша загроза
здоров’ю, а також загроза суспільному ладу, спокою в державі і національній
безпеці! Тому мудрі правителі землю скуповують, а не розпродають, бо це не
тільки забезпечення територіальної цілісності держави, але й інвестиції у
стабільне, сите майбутнє наших нащадків, продовольчу безпеку держави.
Інформаційно: Українська земля здатна прогодувати понад 300
мільйонів осіб, що в 7 разів більше всього населення України.
Одним з найбільш
розповсюджуваних олігархічною владою міфів є міф про те, що ринок землі
забезпечить надходження величезних іноземних інвестицій, яких так
потребує Україна. Питання: звідки візьмуться ці інвестиції, якщо офіційно
продавати землю іноземцям заборонено Законом України?
Однак українські родючі
чорноземи – занадто цінний ресурс, тому гроші на їхню закупівлю, звичайно,
знайдуться. Але знайдуться вони аж ніяк не у наших селян чи фермерів. Під
виглядом іноземних інвестицій в Україну повернуться з офшорів наші з вами
гроші, вкрадені в українців олігархічними кримінальними кланами за всі роки
їхнього панування в нашій країні. І ми дуже швидко відчуємо, що на
нашій, Богом даній землі, ми вже більше не господарі, а кріпаки у новоявлених
паничів.
Іншим джерелом інвестицій є
внутрішнє банківське кредитування. Зазвичай у цивілізованому світі для
сільгоспвиробників кредит є довготерміновим – на 5-7 і більше років, під 3%
річних і заставу землі. Чи пропонує корумпована українська банківська система
такі умови? Питання риторичне. До того ж, лише за минулий рік більше 100 банків
перестали існувати. А якби в них під заставою знаходилась наша земля? Де були б
зараз ці сотні тисяч гектарів?
І ще питання на банківську
тему: скільки коштує наша земля під заставу? Як вже згадувалося вище – 13-18
тис. грн.? А банк буде оцінювати в половину і видаватиме кредит 6-9 тис. грн.
під заставу одного гектару? Не смішно! Порівняйте з цінами у деяких
європейських країнах, де під заставу одного гектару
сільськогосподарської землі банки видають кредити на суму приблизно 15 тис.
євро.
І ще про одну біду необхідно
сказати. Латифундія або земельна олігархія – це не лише надвелике за масштабами
землеволодіння. Це ще і масове безробіття на селі, бо чим більші
масштаби підприємства, тим менше потрібно для нього обслуговуючого персоналу.
Нижче наведено статистику.
На 1000 га – зайнятих:
в ОСГ 150
осіб
в с/г підприємствах 45 осіб
великі господарства 29
осіб
агрохолдинги лише (!) 10 осіб
Ще одним розповсюдженим міфом
земельного ринку є міф про земельні
аукціони, на яких фермер зможе купити собі землю. Питання перше: звідки у
нього візьмуться гроші, щоб позмагатися на аукціоні? Питання друге: якщо на
сьогоднішній день в Україні тільки в одній області, Кіровоградській, за минулий
2016 рік було скоєно близько 3 тисяч рейдерських атак на фермерські
господарства, як можна вірити в те, що фермеру дозволять чесно виграти аукціон,
навіть якщо в нього будуть на це гроші?
Розпочати земельний розпродаж, а насправді дерибан останнього
цінного ресурсу, що ще залишився в країні, влада збирається з продажу саме
державних земель, значна частка яких відноситься до категорії «особливо цінних», адже ці
землі належать науці, учбовим закладам і знаходяться в приміській зоні
мегаполісів: Києва, Дніпра, Запоріжжя, Одеси, Харкова, Полтави. Ця земля –
безцінна, а її збираються розбазарити за
копійки. Партія «ВО «Батьківщина» категорично проти цього.
Є ще ціла низка питань, які
необхідно вирішити негайно в сфері земельних відносин, але вони навіть не
обговорюються!
·
Державна підтримка фермерства. В Європі – сотні мільярдів
євро. В Україні – майже нуль.
·
Відсутність інвентаризації, хаос в кадастрі, у розмежуванні
повноважень, де чия земля; створили громади, землю не передали.
·
Ніхто не говорить про стан земельних ресурсів. Наука б’є
тривогу: він катастрофічний: 8 млн. га сільськогосподарських земель
треба виводити з обігу і лікувати: засолення, окислення, заболочення, ерозія,
радіоактивне забруднення. На збереження, захист і відродження родючості землі
потрібні величезні кошти. В Україні цими проблемами ніхто не займається і
коштів не виділяє.
Хоча це повинні бути державні
програми! Ніякий ринок ці проблеми не вирішує. То, може, варто навести порядок
в усіх цих питаннях, а потім вже приступати до фундаментального.
Ось чому ми і пропонуємо не
тривожити нашу землю і людей!
Чому потрібно проведення саме референдуму?
Носієм суверенітету і єдиним
джерелом влади в Україні є український народ. Отже, саме він має вирішити, чи
варто пускати землю з молотка.
Ситуація, коли влада не бажає
ні знати, ні чути ставлення громадян до найбільш принципових економічних і
політичних питань, є протиприродною. А будь-яка протиприродність у відносинах
влади і народу призводить врешті-решт до соціальних вибухів, що вже відбувалося
в Україні неодноразово. Чи можемо ми дозволити чинній владі підштовхувати
країну до соціальних заворушень в умовах російської агресії? Вочевидь – категорично
ні!
Тому партія «ВО «Батьківщина» пропонує найбільш цивілізований
і законний шлях – дати людям висловити своє ставлення до наболілої проблеми, а
потім діяти відповідно до рішення людей, а не до власних бізнес-інтересів.
Немає коментарів:
Дописати коментар