На захисті інтересів фермерів та приватних землевласників

Відбулися чергові збори відокремленого підрозділу громадської організації  "Асоціація фермерів та приватних землевласників України"  Запорізької області.

На збори  в  м. Токмак  з`їхалися  та прийняли участь фермери та приватні   землевласники з  дев`яти районів області.

В роботі зборів прийняв участь та виступив з інформацією  директор Запорізького представництва  ТОВ  АГРОФІРМА "Сади України" Заліський С.В.

При висвітленні діяльності  асоціації  за звітний період  голова ВП ГО "АФЗУ" Запорізької області Матвієнко В.В. порушила такі питання, як  самозатвердження організації, відстоювання земельних питань, використання можливостей  отримання  державної підтримки фермерськими господарствами, про запобігання "захватів" фермерських  земель  та інше.

            Так, зокрема, вона прокоментувала ситуацію, одного фермерського господарства  Чернігівського району.  Сталося так, що два роки тому помер голова фермерського господарства. Дружина, яка була членом цього господарства, перереєструвалась на голову цього фермерського господарства.  Господарство успішно працювало, сплачувавши всі податки. І от нині, в деяких чиновників Бердянської прокуратури з`явились наміри вилучити  землю, а це - 50 гектарів, через суд,  начебто,  як незаконно використовувану. 

А за цим фермером, послідують і інші, тому нам необхідно обов`язково відстояти незаконні посягання прокуратури на цю землю. Члени нашої Асоціації разом із засобами масової інформації вже двічі приймали участь в засіданнях суду в м. Запоріжжі і підтримували  своєю присутністю позицію фермера, на землі якого незаконно посягає прокуратура. І, в послідуючому, будемо докладати  максимум зусиль, щоб земля,згідно чинного законодавства, залишилась в фермерському господарстві.  

        На зборах були також розглянуті питання про зміни і нове в земельному законодавстві.  Члени Асоціації були, також, проінформовані про можливість з наступного року придбати   насіння озимих зернових для посіву  через сільськогосподарський обслуговуючий  кооператив " Дніпро" безпосередньо в Токмацькому районі.

       Фермери та землевласники поділились між собою досвідом - як можна отримати державну допомогу від держави в 2018 році.

       По всіх розглянутих питаннях  були прийняті відповідні рішення, направлені на сприяння розвитку діяльності фермерів  та приватних землевласників Запорізької області.

Олексій СТУСЬ

До Дня визволення міста: ФОТОФАКТ

18 вересня своє почесне місце на меморіалі Слави «Загиблим токмачанам» зайняв танк, який свого часу було знято на реставрацію.

20 вересня о 10:00 годині на цьому святому місці відбудеться мітинг – реквієм, присвячений 75 –й річниці визволення міста Токмака від фашистської чуми.

Фото – Петро КРОПИВА

Запобігти. Врятувати. Допомогти

День рятівника: Мужнім і хоробрим

День рятівника України — свято, яке відзначається в Україні щорічно 17 вересня.

ДСНС України не даремно має гасло "Запобігти. Врятувати. Допомогти."  Воно відображає нелегкі будні рятувальників. Попередження та ліквідація пожеж, різного роду аварій і катастроф, стихійного лиха, знешкодження боєприпасів, рятування людей на воді, під час дорожньо-транспортних пригод - ось далеко не повний перелік завдань оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – служби 101.

Цього дня токмацьких та молочанських рятувальників прийшли привітати секретар Токмацької міської ради О.Чуб, Молочанський міський голова В. Вольвач, голова Токмацької районної ради В. Мафтуляк, перший заступник голови Токмацької районної державної адміністрації С. Фролов і, ясна річ, прийшли з подарунками та нагородами.

Начальник Токмацького МРС ГУ ДСНС України у Запорізькій області підполковник служби цивільного захисту В. Данікін у своїй вітальній промові наголосив, що Президент України Петро Порошенко пообіцяв уже у наступному році значно підвищити заробітну плату працівникам державної служби з надзвичайних ситуацій та оголосив Подяку молодшому лейтенанту служби цивільного захисту Касперову Ігору Олександровичу – начальнику караулу 14-ДПРЧ ГУ ДСНС України у Запорізькій області, старшому прапорщику служби цивільного захисту Дейнегі Андрію Вікторовичу – командиру відділення-водію 14-ДПРЧ ГУ ДСНС України у Запорізькій області, сержанту служби цивільного захисту Озмітелю Олександру Сергійовичу – старшому водію 14-ДПРЧ ГУ ДСНС України у Запорізькій області, сержанту служби цивільного захисту Гаврилову Андрію Віталійовичу – майстру ГДЗС 14-ДПРЧ ГУ ДСНС України у Запорізькій області, прапорщику служби цивільного захисту Брегеді Роману Володимировичу – командиру відділення 14-ДПРЧ ГУ ДСНС України у Запорізькій області.

Крім того Дорученням  начальника Токмацького МРС ГУ ДСНС занесено на Дошку Пошани - старшого прапорщика служби цивільного захисту Лисака Сергія Миколайовича – командира відділення-водія 14-ДПРЧ ГУ ДСНС України у Запорізькій області і старшого прапорщика служби цивільного захисту Івченка Євгена Юрійовича – командира відділення 14-ДПРЧ ГУ ДСНС України у Запорізькій області.

На фото – нагороджені рятівники.

Новопрокопівка: 75-ти річчя визволення села від нацистських загарбників

Пам’ять про вас в нашім серці живе: До Дня визволення Новопрокопівки від фашистського нашестя

Давно відгриміли залпи другої світової війни, але назавжди запам’ятався той жахливий день в історії людства, в історії нашої країни, у долі кожної родини - бо ніхто не залишився осторонь.

Минають роки, відлітають у вічність, 77 років злинуло з тих пір, як зловісним ворожим крилом накрило село Новопрокопівка, Токмацького району, війна.

Жорстока війна залишила у пам’яті людей незагойні рани, спопеляючи блискавкою, пронизала серця і душі, обпалила кожен дім і сім’ю, долю кожної людини. На превеликий жаль уже немає живих ветеранів у нашому селі, але пам`ять про них живе і буде жити. Сотні солдатів, офіцерів, партизанів і підпільників, сотні людських життів, розтерзаних війною, прийняла в себе новопрокопівська земля. Вони були представниками різних національностей, але навічно стали синами України.

Була в нашому селі сім’я: Літвіненко Сергія Фалимоновича і Ганни Петрівни. Він фронтовик, кував перемогу на фронті, проти фашистів і японців. Вона, будучи ще юною, працювала в господарстві, давала продукти для фронту. Служив він 7 років на дійсній службі. А вона разом з дорослими піднімала з розрухи господарство, своє село. Живуть серед нас тепер уже бабусі, дідусі, а колись це були гарні, стрункі дівчата, хлопці, у яких війна забрала їх юність. Це вони юними були вивезені в Німеччину гітлерівцями на примусові роботи. Це вони в голоді, в ненависті і тортурах, страждали на чужині. Це Давлад Петро Никифорович, Гордієнко Тетяна Пилипівна, Горбань Ганна Архипівна, Горбань Олександра Архипівна.

Життя в декілька стрічок. 1942 рік - маленька Марійка серед небагатьох смільчаків під кулеметним вогнем на ходу стрибає з німецького поїзда, щоб запобігти відправки в Німеччину. 1943 рік - Марійка в охороні Токмацького моторного заводу,  де випускали міни. Не по росту тяжка гвинтівка та пістолет натирає боки. 1944 рік - вона командир роти на відбудові розбомбленого фашистами Дніпрогесу. З війни не повернувся тато, а вдома на нього чекало п’ятеро  дітей. Загинули і троє рідних дядьків. Потім – заміж і 40 років праці в колгоспі ім. Шевченка, де з них 25 років була беззмінною ланковою. 20 років її портрет прикрашав дошку пошани біля контори колгоспу та районній - в м. Токмак. Все це про учасницю другої світової війни і ветерана праці 91 літню Кандибку Марію Андріївну, яка зараз присутня в цьому залі.

Багато теплих слів можна сказати про сім’ю Лось Петра Яковича і Віри Василівни. На долю Петра Яковича випали останні роки війни, ще зовсім юним, тільки що призваним в армію, він завершував війну, але ще й після закінчення, йому прийшлось  нести службу в армії ще багато років, оберігаючи спокій людей, які були виснажені після війни. Віра Василівна ще зовсім юною працювала в тилу, відновлюючи після руїн село і господарство. Тяжкі, голодні , холодні роки далися в знаки. Підірвалося здоров`я, голови покрила сивина і тільки в спогадах така далека юність повоєнних років…

Цілу ніч, 20 вересня, торохтіли мотоцикли, машини втікачів, на ранок, після короткої стрілянини і кількох вибухів, у село ступило радянське військо. Люди не відходили від гучномовців, слухаючи повідомлення інформбюро про події на фронтах, а для наших сіл настали вже мирні дні.

На них чекали! Чекали чоловіка, батька, коханого, сина… Але повернулися не всі – чорні хустини печалі ще довго покривали передчасно посивілі голови солдатських вдів. Скільки ж їх молодих, вродливих, убитих горем, залишилося жити самотньо. Скільки горя і сліз випало на долю наших дідів , батьків і прадідів. Ми повинні вміти і шанувати, любити і поважати те, за що вони боролися і перемогли.

Слава їм – живим і мертвим, що не шкодуючи свого життя, самовіддано працювали, заліковуючи рани, слава тобі, живучий, нездоланний народе.

За матеріалами сценарію до Дня визволення села Новопрокопівка - Петро КРОПИВА, фото автора

Чому виник конфлікт громади з владою навколо будівництва Токмацької БіоТЕЦ

11 вересня у Києві відбулася робоча зустріч делегації від м. Токмак  з народними депутатами України від ПП ВО «Батьківщина» Іваном Кириленком, Сергієм Соболєвим, Іваном Крулько та керуючим партнером  IVT Investments Ігорем Тинним і одним із засновників групи компаній "Укртепло" Іваном Надєїним, який очолює її наглядову раду.

Тема зустрічі – незаконне, на погляд мешканців мікрорайону «Ковальський», що у Токмаці будівництво БіоТЕЦ.

На самому початку зустрічі Іван Кириленко зазначив, що зелена енергетика в Україні на сьогоднішній день має дуже велике значення на фоні теми підвищення тарифів на природний газ і тому попросив сторони зустрічі конструктивно та безамбіціозно обговорити проблематику будівництва ТЕЦ у Токмаці.

Ігор Тинний, власник ТЕЦ, під час зустрічі визнав, що порушення все таки були – було забито у котлован дещо більше палей  від запланованого (на сьогодні забито 120 паль) і винуватця покарано – його звільнено з роботи і підприємство має сплатити штраф у розмірі кількасот тисяч гривень до державного бюджету України. Крім того, продовжив пан Тинний, будівництво наразі на вимогу шеститисячної громади мікрорайону призупинено і він готовий до діалогу з мешканцями задля своєї бізнесової мети – будівництво БіоТЕЦ саме на тій земельній ділянці, що виділена депутатами Токмацької міської ради 17 січня 2018 року у розмірі 4,1 Га з дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того він пояснив, що своєї вини не вбачає, бо діяв у відповідності до вимог і рішень міської влади, яка попередньо йому пропонувала три земельні ділянки, але вибір впав саме на цю, бо вона ідеально підходить - поруч знаходяться комунікації, трубопроводи тепломережі, електромережі, тощо. Крім того, зазначив І. Тинний, у Токмаці запрацювала громадська приймальня для роботи з населенням.

Новиною для токмачан стало і те, що Ігор Тинний придбав, з його слів, компанію ТОВ «Інвестиційна компанія ЕНЕРГО - АЛЬЯНС», якою свого часу керувала Ірина Зальотіна, і саме якій надавалася в оренду відома земельна ділянка на тридцять років за цільовим призначенням: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення). Саме ця компанія надавала в суборенду земельну ділянку компанії «Придніпровська БІОТЕС», яку привів у Токмак депутат Запорізької обласної ради, голова Наглядової ради ТОВ «Токмак Солар Енерджі» Олександр Рєпкін, зі слів директора Придніпровської БІОТЕС Ярослава Мартинова на зустрічі з мешканцями мікрорайону «Ковальський» 01 серпня 2018 року.

Чим цікавилися токмачани у присутніх на зустрічі? Рішення про передачу в оренду земельної ділянки пройшло на позачерговій сесії Токмацької міської ради 17 січня 2018 року близько 17:00 години, сесія почалася о 16:00, і в цей же день!!! було укладено відповідний договір без попередніх висновків екологічного аудиту відповідно до вимог чинного законодавства України, яке зобов’язує власника, Токмацьку міську раду, провести аудит до прийняття рішення про передачу землі в оренду орендарю.

Крім того Ігор Тинний не зміг відповісти на питання «Якого класу шкідливості ТЕЦ?», бо токмачани вважають, що другого, посилаючись на повідомлення інженера – еколога Придніпровської БІОТЕС Оксани Компанієць на тій же зустрічі з громадою 01 серпня 2018 року, а відповідно до цього відстань від об’єкту до житлової зони повинна бути не менше ніж 500 метрів, а не 350, як заявляє забудовник.

Питна вода. Іван Надєїн був здивований, що станція буде використовувати питну артезіанську воду в своїх промислових цілях, посилаючись на технічні умови з місцевим водоканалом. Не зрозумілим був доведений присутнім і об’єм цього водоспоживання. Озвучувалися цифри спочатку 20 - 40, потім 50 і навіть 4 кубічних метри на годину.

Стосовно розміру орендної плати близько 120 тис грн./рік. Ігор Тинний заперечив її низький рівень тим, що він не може впливати на Токмацький депутатський корпус  і міського голову, як депутати вирішили – стільки він і платить.

Чим все закінчилося. Сторони вирішили, що представники мікрорайону нададуть письмові запитання до забудовника, а той, у свою чергу, надасть письмові обґрунтовані відповіді.

Після вирішення усіх спорів з громадськістю, за умови наявності всіх дозвільних документів «на руках», забудовника ніщо не зупинить в питанні будівництва БіоТЕЦ у Токмаці та вводу її в експлуатацію.

Але все таки насторожує той факт, що аналогічного об’єкту в Україні, для порівняння, не існує. Це перший проект у нашій державі.

І, підводячи підсумки, Іван Кириленко зазначив, що вбачає користь від цієї зустрічі, сторони мають цивілізовано домовитись і не допустити фізичного протистояння на будівельному майданчику у Токмаці.

Проблеми екології вирішують діти: Маленьку помічницю, але велику шкідницю – на утилізацію

Усі ми добре знайомі з такою пані, як батарейка. Ці гальванічні елементи різного розміру і тривалості дії люди широко використовують у повсякденному житті. Батарейка – це наша маленька помічниця, що робить наше життя комфортнішим. Але мало хто замислюється, якої шкоди завдає використана батарейка. Адже її хімічний склад корисним аж ніяк не назвеш: свинець, олово, магній, нікель, цинк і навіть ртуть. Тож одна пальчикова батарейка, викинута в лісі, парковій зоні, тощо, здатна забруднити 20м² або 400 літрів води. Тому цих «забруднювачів довкілля» треба віддавати на утилізацію.

Саме з метою бережливого ставлення до природи минулого року в Новенській загальноосвітній школі було започатковано акцію «Використану батарейку – на утилізацію». Школярі протягом навчального року зносили вже непотрібні батарейки до школи і складали їх до 5-літрової пластикової баклажки. Ідейним натхненником акції стала вчителька географії Галина Дорожко.

– Приємно, що діти не лишилися осторонь цієї акції. І вдвічі приємніше, що найактивнішими були саме наші початківці, – зауважила педагог.

На початку літа, під час відвідин Токмацької міської бібліотеки, діти передали близько семи кілограмів використаних батарейок депутату Токмацької міської ради Володимиру Куцерибу, який пообіцяв передати зібране до заводу по утилізації «гальваніки». 

Ну а новенські школярі вирішили не зупинятися на досягнутому. І вже з початком нового навчального року почали наповнювати чергову баклажку відпрацьованими батарейками. До речі, діти дуже б зраділи, аби їх приклад наслідували і дорослі.